- зброя
- 1. зброя; 2. даспехі, браня
Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». Укладальнікі: Прыгодзіч Мікалай, Ціванова Галіна. 1997.
Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». Укладальнікі: Прыгодзіч Мікалай, Ціванова Галіна. 1997.
зброя — ї, ж. 1) Знаряддя для нападу чи оборони. || Сукупність засобів для ведення війни, бою; озброєння. •• Автомати/чна збро/я автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами. Бактеріологі/чна (біологі/чна) збро/я… … Український тлумачний словник
зброя — [збро/йа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
зброя — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
збруя — зброя [X] … Толковый украинский словарь
бронь — зброя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ґвинтівка — (зброя), рушниця, карабін, ґве[и]р, обріз, обрізан, кріс … Словник синонімів української мови
зброяр — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
зброярня — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
зброярський — прикметник … Орфографічний словник української мови
приправа — зброя, озброєння … Зведений словник застарілих та маловживаних слів